Основні загальні властивості
Розчинність: ароматичні вуглеводні – це органічні сполуки низької-полярності, нерозчинні у воді, але розчинні в не-полярних органічних розчинниках, таких як діетиловий ефір, чотирихлористий вуглець і петролейний ефір. Рідкі ароматичні вуглеводні також є прекрасними органічними розчинниками.
Щільність: більшість ароматичних вуглеводнів мають щільність меншу, ніж вода. Звичайні сполуки, такі як бензол, толуол і ксилол, мають густину в діапазоні 0,86-0,88 г/см³. Поліциклічні ароматичні вуглеводні мають дещо вищу густину, але все ще переважно менше 1 г/см³.
Агрегатний стан: за кімнатної температури низькомолекулярні моноциклічні ароматичні вуглеводні (такі як бензол, толуол і ксилол) є переважно безбарвними рідинами з характерним ароматичним запахом; Високомолекулярні поліциклічні ароматичні вуглеводні є безбарвними або білими твердими речовинами. Більшість ароматичних вуглеводнів мають певний ступінь токсичності.
Характеристики температур плавлення та кипіння
Зміна температури кипіння: зі збільшенням відносної молекулярної маси ароматичних вуглеводнів температура кипіння монотонно зростає. Для ізомерів чим сильніша полярність, тим вища температура кипіння. Наприклад, порядок точки кипіння ксилолу: o-ксилол > m-ксилол > пара-ксилол. Це тому, що сильніша полярність означає сильніші міжмолекулярні сили Ван-дер-Ваальса.
Варіація температури плавлення: температура плавлення не тільки пов’язана з відносною молекулярною масою, але й безпосередньо пов’язана з молекулярною симетрією: чим краща симетрія, тим щільніше упаковані молекули, тим сильніші міжмолекулярні сили та вища температура плавлення. Наприклад, температура плавлення бензолу аномально вища, ніж у толуолу, а температура плавлення пара-ксилолу набагато вища, ніж температура плавлення о-ксилолу та m-ксилолу (пара-ксилол має температуру плавлення 13 градусів, о-ксилол -25 градусів, м-ксилол -48 градусів).